Всім Мамам
Мамині натруджені руки….
Скільки ж вони наробили…
Скільки прибрали, зварили,
Скільки пиріжків наліпили…
Матусині хворенькі ніжки!
Скільки доріг пройшли…
І від зорі і до ночі
Долю свою несли.
Матусині ласкаві очі
Скільки ночей не доспали
Скільки сльозинок пролили
Скільки добра нам віддали
Мамине лагідне серце
Вірило в Бога, молило,
Всім лиш добра нам бажало
Всіх до останку любило.
Любило, любить и буде…
Бо ці почуття невмирущі.
Душа вона років не знає,
Лиш Любить вона і кохає.
(В.Давидова 06.07.2021)