В саду гуляла

Гуляю я в Твоїм саду
Оксамитовими ніжними стежками,
Боюсь пташок сполохать в цім раю
І трав незайманість стоптать ногами.

Це сон чи ні? Та байдуже мені…
Поки разОм, моя душа співає,
Природа первозданна чарівна
В мені тим садом проростає.

Усе в тобі, знайди свій сад, створи!
Засій прекрасними та добрими ділами.
Тоді смарагдом він заполонить
І розцвіте Любовію квітками.

(Вікторія Давидова 09.02.21)