Простіть

Простіть мені мої обрАзи, люди!
Простіть жорстокість і простіть журбу,
Когось недолюбила, ображала,
Комусь зламала ворожбу…

У когось гнів чи відчай визивала,
Може когось колись ввела у гріх,
Надію на любов не всім давала,
І зрозуміти не змогла усіх.

Пробачте, люди, що мене кидали,
Мабуть, я все ж вам привід подала.
Пробачте всі, що іншого чекали,
А я ПОТРІБНЕ дати не змогла.

ПРОСТІТЬ мені усі мої страждання,
Бо мабуть й вас затронули вони,
За всі зневіри та розчарування,
Що темноту плодили навкруги…

Пробачте, діти наші і чужії,
Що не змогла вам ВСЕ віддать,
І на питання ваші всі простії
Не всі змогла я відповіді дать.

За ВСЕ пробачте те, що пам’ятаю
І те, що вже забула, хоч було…
У когось може заздрість визиваю…
Мені пробачте щастя мойого.

Навчи ж нас, Боже, всіх прощати
І камені на серці не носить.
Простіть мені і я вас всіх прощаю.
То може й Бог нас всіх тоді простить.

(В.Давидова 04.12.2020)