Золоті крила
Не втрачай свої крила,
Не падай в пітьму,
Не гонись за примарами нашого світу.
Наче лід, все розтане, не варте воно,
Щоб мінять на оці камінці своє світло.
Що те злато і срібло? Не варте воно,
Щоб його проміняти за душу!
І важливого в світі нічого нема,
Що десь там, за горами, побачити мусиш.
Не шкодуй своїх сил на Добро і Любов!
Та шукай навкруги тих, кому це потрібно.
І тоді оживуть в нас крилА золоті
Лиш з ЛЮБОВ’Ю й РАЗОМ їх нести можна гідно.
(Вікторія Давидова 05.02.22)
Українська 
Русский 
English