Я можу бути ВСІМ, ким захочеш.

Можу світанком зорі стрічать.

Можу росою на враннішніх травах
Сонячний промінь тихесенько ждать.

Можу веселкою в небі радіти,

Разом з пташкАми до Тебе летіть,

Щастя за нитку тримати, мов діти,
Бо нам для цього достатньо ЖИТЬ.

А можу просто бути НІЧИМ я:

Порожнім вазоном із кришталю,

Прозорою лінзою у зазеркаллі,
І пустотою, що знає “ЛЮБЛЮ”.

Та можу бути – стиглим колоссям,

Що розсіває по світу зерно,

Пір’їнкою Янгола, що у волоссі
Чекає упасти комусь на чоло.

Можу і тихою буть і дзвінкою,

Можу мовчати і можу співать,

Можу по-справжньому тільки з Тобою
РАзом і Зараз життя проживать.

Ти грішною можеш зробить і святою…

Разом з усіми і на самоті…

Я лиш не хочу бути війною.

Лише одне “НІ”. І це – “НІ-війні”!!!

(Вікторія Давидова 11.05.22)