А над Дніпром тумани

А над Дніпром тумани,

Неначе осінній дим,

А я їду знов до мами

В рідний батьківський дім.

Там вітер здається ніжним

І Сонце немов золоте,

А небо таке високе

Що крила розправить є де.

Вода там неначе з медом,

А яблучко саме смачне.

Дякую, Земле рідна,

За те, що ти у нас є.

…Вдихаю на повні груди,

І босою можу ходить,

Тут любиш УСЕ, що Любиш

Й не можеш не Любить…

(В.Давидова 27.01.2021)